Человеческий ум суетен и бестолков. Особенно ярко это выражается в его бесплодных попытках понять Бога. Да и немудрено. Всевышний почему-то ненавидит Исава, ожесточает сердце фараона, допускает к Иову сатану и обрекает на смерть амаликитских младенцев. Этот список можно продолжать.
Но Бог – не человек. Об этом мы забываем, пытаясь придать Творцу собственные черты. Его мысли и пути выше наших умозаключений. И созерцая Крест, на котором Отец выразил страсть ко всему человечеству, я понимаю, что Бог – есть любовь. Крест является единственным ключом к пониманию. Глядя через него, я вижу, что Господь не радовался смерти египетских первенцев, и не ликовал вместе с иудейскими солдатами, видя голову Голиафа в руках Давида. Творец не наслаждался предсмертными муками Иуды Искариота, Ирода или очередного маньяка на электрическом стуле.
Наоборот, Бог сострадал им. Почему? Все просто. Он так полюбил этих людей, что пролил за них кровь собственного Сына.
Игорь Корниец,
Керчь, Украина
Пресвитер церкви "Путь Господень"
Прочитано 4270 раз. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Християнські Побутові Колискові - Воскобойников Ігор Григорович Протягом тривалого часу мене цікавили саме християнські колискові, причому, побутові, тобто ті, яких співають рідні саме у побуті біля самої колиски.
Й ось десь із місяць тому Господь дав мені самому низку колискових, частину з яких сьогодні наводжу.
З того часу я більш системно зацікавився цим питанням й, до мого здивування і навіть із прикрістю, виявив майже повну порожнечу у цьому напрямі. І це у нас, на співучій Україні!
Ще раз підкреслю, мова йде не про літературні колискові, які є у класиків, хоча й у дуже невеликій кількості, й пару яких можна зустріти навіть на нашому сайті: у Светлани Касянчик та у Зоряни Живки.
… Звернувся інтернетом до бібліотекарів системи дитячих бібліотек України й із вдячністю ознайомився із ще якоюсь дещицею колискових. Причому, із прикрістю відзначаю, що наші християнські поети й тут «пасуть задніх», віддавши повністю цей надважливий напрямок духовного виховання на перекручування лукавому.
Отже, намагаючись не скотитися до примітивізму, намагався зробити колискові різного рівня складності від максимально простих й гнучких, щоб мама, тато або інший родич міг сам творити їх та прилаштовувати до індивідуальних потреб, так би мовити, не зазираючи до писаного тексту.
Заздалегідь ДУЖЕ вдячний усім, хто випробує їх у практичних умовах і повідомить свою думку.
Ще більш вдячним буду за продовження розвитку цього напрямку і повідомлення мені про набутки як українською, так й основними романо-германськими та слов'янськими мовами.
